Шановні читачі!
Запрошуємо вас стати нашими друзями в соціальних
мережах. Давайте спілкуватись, обговорювати прочитані книжки, ділитись
фотографіями і просто дружити!
Натисніть на посилання під малюнком та приєднуйтесь до наших груп!
«Дружба між народами,
державами, культурами і окремими особами може надихнути на зусилля для
забезпечення миру і дає можливість побудувати мости між суспільствами, які
шанують культурну різноманітність», — наголошується в документі.
Після знищення язичницьких ідолів проведено масове
хрещення мешканців Києва. Літописці так описують цю подію: «Вийшов того дня
Володимир з попами Корсунськими на Дніпро, де вже зійшлося людей без числа.
Зайшовши у воду, стояли одні по шию, другі до грудей, молодь по груди ближче
берега, а ще інші тримали дітей. Священики стоячи творили молитву. І можна було
бачити і відчути радість, що приходила з небес і розливалася тут на землі задля
спасіння стількох душ».
Ой на
Івана, ой та на Купала,
Все село збиралося біля річки. Там запалювалося священне вогнище, що виступало
символом небесного сонця. Воно мало горіти цілу ніч.
На свято Купала дівчата обов'язково ворожили: вони заздалегідь плели вінки,
встромлювали в них свічку і пускали річкою.
Мені здається, що це свято — найпоетичніше і найвеселіше з усіх народних свят.
Тому дуже шкода, що його або вже зовсім не святкують, або роблять це зовсім
невідповідно до традиції. Свято Івана Купала символізувало духовне єднання
людини із природою, освячувало почуття молодих сердець. Символом очищення від
усього гріховного були вогонь і вода, а все погане тонуло разом з Мареною.