Учням


Правила поводження з книгою



                     День безпечного Інтернету


Всесвітній день безпечного Інтернету проводиться з 2004 року в країнах Європейського Союзу під патронатом Європейської комісії з інформаційного суспільства і ЗМІ у другий вівторок лютого.

Мета Дня – пропаганда більш безпечного і більш відповідального використання онлайн-технологій і мобільних телефонів перш за все серед дітей і молоді. Головним координатором Дня безпечного Інтернету в світі є некомерційна організація Insafe (European Safer Internet Network), яка складається з національних центрів, створених за участю Єврокомісії.

В тому, щоб зробити Інтернет чистішим і безпечнішим, без хакерів, терористів, спаму зацікавлений будь-який інтернет-користувач. Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п'ятий українець.

В останні роки у віртуальний світ все частіше заглядають діти. Скоро всі українські школи будуть підключені до інтернету. В той же час, далеко не всі дорослі усвідомлюють потенційну загрозу спілкування підростаючого покоління з електронною машиною. Діти легко «підсаджуються на голку» інтернет-розваг, часто-густо зовсім не призначених для них. Більш того, дитина через незрілість психіки не в змозі адекватно оцінити отриману, за допомогою Глобальної мережі, інформацію. З позицій закону багато інтернет-погроз не є протиправними, але вони явно неприпустимі з позицій моралі. Тому в даному випадку актуальною стає допомога самого суспільства.

В Україні День безпечного Інтернету відзначається з 2009 року за підтримки «Майкрософт Україна». Цього дня (й протягом тижня) проводяться різноманітні конференції, круглі столи, «прямі лінії» за участю експертів, спрямовані на популяризацію механізмів безпечної роботи в мережі, обговорюються питання інтернет-етики, загроз протизаконного контенту, а також ведуться дискусії та діалоги з пошуку компромісу між ефективністю та безпечністю використання Інтернету з урахуванням української специфіки. 

Всесвітній день безпечного Інтернету давно вийшов за межі європейського континенту, на сьогодні його відзначають у понад 110 країнах світу. Всього в країнах-учасницях пройде понад тисячу заходів.

 Цьогорічне гасло Всесвітнього дня безпечного Інтернету: «Будь зміною:
об’єднаймося для кращого Інтернету».
Постійними організаторами заходів для дітей та молоді до Дня безпечного Інтернету в Україні є Міністерство освіти і науки України, ДНУ Інститут модернізації освіти та його партнери, дитячі та молодіжні організації, заклади освіти, громадські організації, бібліотеки, вищи навчальні заклади всіх рівнів, інститути післядипломної педагогічної освіти, видавництва для педагогів.

З проблем безпеки дітей в Інтернеті проводяться міжнародні конференції, у багатьох країнах діють «гарячі телефонні лінії», що приймають інформацію про небезпечні сайти, проводиться психолого-педагогічна оцінка змісту мережевих ресурсів.


Відзначення в Україні

В 2009 Коаліція за безпеку дітей в Інтернеті за ініціативи «Майкрософт Україна» оголосила про запуск соціальної кампанії «Місяць безпечного Інтернету».

В 2009 році створена постійно діюча «гаряча лінія» з веб-інтерфейсомSkarga, де кожен користувач може залишити свою скаргу щодо інформаційних порушень в Інтернеті, де кожен користувач може залишити свою скаргу щодо інформаційних порушень в Інтернеті. 

В 2013 в День безпечнішого Інтернету проведена прес-конференція Інтернет асоціації України, під час якої було визначено стратегію боротьби за безпеку в Інтернеті, яку умовно можна розділити на три складові: інформування користувачів і профілактичні заходи, створення механізму захисту в процессі надання Інтернет-послуг, впровадження законодавчих актів по усуненню протизаконного контенту.

8 лютого 2017 року ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за підтримки компанії ТОВ Майкрософт Україна провів Всеукраїнські вебінари для учнів старших класів «Як зробити Інтернет безпечним» та для учителів та батьків «Безпечний Інтернет». Семінари мали на меті зменшення негативного впливу небажаної інформаційної продукції на дітей та молодь шляхом покращення їхньої обізнаності щодо безпечного Інтернету, забезпечення відповідального використання онлайн-технологій та мобільних приладів.



Як правильно шукати інформацію в Інтернеті?


Інтернет – глобальна мережа, яка поєднує мільйони комп’ютерів в усьому світі. Сьогодні мільйони людей щоденно використовують Інтернет для спілкування й отримання потрібної інформації.

Як же знайти потрібну інформацію в Інтернеті? 
В Інтернеті можна знайти абсолютно все і на будь-яку тему, але для цього потрібно вміти правильно користуватися пошуковими системами.

По-перше, потрібно правильно скласти пошуковий запит, тобто правильно підібрати ключову фразу, по якій ви будете шукати необхідну вам інформацію. Ні в якому разі не варто зловживати довжиною пошукового запиту. Ваша ключова фраза не повинна бути дуже довгою і докладною. Скористаємося прикладом: Замість фрази «Як рекрутувати нових партнерів у свій МЛМ бізнес через Інтернет?» краще використовувати «Рекрутування в МЛМ через Інтернет». Таким чином, ви відсієте всі зайві сторінки і знайдете більше цільових сторінок за Вашим запитом.

По-друге, користуйтеся декількома пошуковими сервісами. Так як база даних різних пошукових сервісів оновлюється в різний час і цілком може статися, що не знайдена вами інформація на Google і Aport опиниться в Yandex або Rambler.

По-третє, якщо ви не знайшли потрібну інформацію на першій сторінці, то потрібно шукати на другий, на третій або може бути навіть на десятій сторінці. Вся справа в тому, що на перші позиції потрапляють сайти, власники яких успішно займаються просуванням своїх сайтів, так званої SEO оптимізацією. Таким чином, сайти з корисною та цінною інформацією, але не «просунуті» по пошуковим запитам можуть опинитися в кінці списку сторінок пошукових сервісів.
По-четверте, уточняйте географію пошуку. Зазвичай при пошуку будь-яких товарів чи послуг більшість посилань вказує на фірми міста з найбільшою економічною активністю — Києва. Тому жителям інших міст слід вказати місто в рядку запиту.

По-п’яте, потрібно шукати в знайденому. Багато пошукові сервіси дозволяють шукати в знайденому, тобто виробляти ступінчастий пошук.

По-шосте, користуйтеся перевагами розширеного пошуку. Опції розширеного пошуку, які є у багатьох пошукових сервісів, дуже допоможуть вам у відсікання непотрібних документів. Вони, наприклад, дозволять шукати тільки документи певною мовою, або певного формату, або документи, створені в потрібному діапазоні дат.

Існують певні правила користування Інтернетом. Ось деякі з них:
  • Перш за все, потрібно поговорити зі своїми батьками, щоб дізнатися про правила користування Інтернетом, включаючи те, «куди я можу заходити, що я можу робити, коли я можу виходити в онлайн і як довго я можу перебувати в онлайні».
  • Ніколи не надавайте персональну інформацію, таку як свою домашню адресу, телефонний номер, номери кредитних карток, назву та місцезнаходження школи без дозволу своїх батьків.
  • Завжди негайно повідомляйте своїх батьків, якщо я бачу або отримую повідомлення, які примушують вас почувати себе некомфортно або занепокоєно.
  • Ніколи не погоджуйтеся зустрітися особисто з кимось, з ким ви познайомилися в онлайні, без дозволу своїх батьків.
  • Ніколи не відправляйте свої фотографії або фотографії членів своєї сім’ї іншим особам по Інтернету або поштою, не проконсультувавшись попередньо із своїми батьками.
  • Ніколи не надавайте нікому (навіть своїм друзям) свої паролі в Інтернеті, окрім своїх батьків.
  • Добре поводьтеся в мережі та не робіть нічого, щоб могло образити або роздратувати інших людей, не робіть того, що є незаконним.
  • Ніколи не користуйтеся в Інтернеті тим, що коштує грошей, не спитавши перед тим дозволу своїх батьків.
  • Добре поводьтеся в Інтернеті та не робіть нічого, щоб могло образити або роздратувати інших людей, не робіть того, що є незаконним. Не заходьте на аморальні сайти і не порушуйте без згоди батьків ці правила і тоді ви зможете почувати себе у Всесвітній павутині впевнено та безпечно.
Люди різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри мають рівні права. Це один з основних принципів Загальної Декларації прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.
Права людини починаються з прав дитини. Ти маєш всі загальнолюдські права: 




























Це підтверджено в Конвенції про права дитини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 році і набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року. Цей документ створений для того, щоб захистити тебе і надати якнайкращі умови для розвитку та реалізації твоїх прав. В Конвенції підкреслюється, що ти маєш право на свою думку и на те, щоб при вирішенні будь-яких питань, які тебе стосуються, твої інтереси враховувались якнайкраще. Це не означає, що ти тільки й повинен(на) робити, що набридати дорослим своїми зауваженнями. Але, коли мова іде про те, з ким тобі товаришувати, кого любити, чи з ким із батьків зустрічатися чи жити у випадку їх розлучення – ти маєш право не тільки мати свою думку, але й відстоювати її. 
Ніхто не може насильно примусити тебе робити те, що тобі неприємно чи може завдати шкоди. Але, знов таки – не сподівайся, що це звільняє тебе від навчання у школі чи виконання якоїсь роботи вдома. Батьки та держава несуть відповідальність за те, щоб ти виріс(ла) освіченою, працелюбною та відповідальною людиною – це теж записано в Конвенції про права дитини.
А от втручатися в твоє особисте життя, читати твої листи чи записи або робити спроби виселити тебе з квартири – це вже порушення твоїх прав. Держава має обов’язок захищати тебе від усіх форм насильства і жорстокого поводження! Це – коли тебе б’ють, ображають, принижують, надсміхаються над речами, які важливі й дорог
і для тебе, не дозволяють ходити до школи і зустричатися з друзями, не надають необхідної медичної допомоги, не розмовляють з тобою або зачиняють в кімнаті та інших місцях. З таким поводженням ти можеш зустрітися в школі, вдома, на вуліці… Так само як і з насильним втягуванням в сексуальні стосунки або вживання наркотиків. Все, що принижує тебе, шкодить та робить боляче з метою залякати тебе – це порушення твоїх прав.
Не терпи цього! Є люди, які тобі допоможуть! Ти можеш звернут
ись до соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, до шкільного психолога, або до дорослого, якому ти довіряєш і який тебе не зрадить! Не залишайся наодинці зі своїми проблемами!
Головне, знай – безвихідних ситуацій немає! Певно, в Україні, так само і в інших державах, ще далеко не завжди забезпечуються права, які декларуються в Конвенціїї. Але якщо ти знатимеш свої права, тобі легше буде захистити себе.
Тільки не забувай – такі самі права як і ти має кожна людина! Реалізуючи свої права, намагайся поважати права інших, поставити себе на їх місце. Спробуй зробити це – і ти побачиш, як зміниться світ і люди, що тебе оточують. 


                             
        ВИХОВУЙ СЕБЕ САМ

Поради учню — арифметика самовиховання
Самовиховання потрібне кожній людині. Воно прискорює розвиток внутрішніх сил людини — фізичних і духовних.
Самовиховання — кращий спосіб розвитку усіх здібностей. Хто знає себе, той робить менше помилок, правильно оцінює свої можливості, може передбачити невдачі в усіх справах.
Самовиховання — це уміння керувати своїм «Я», переборювати бажання, примушувати себе робити, в першу чергу, те, що треба, а не те, що хочеться.
Самовиховання — це боротьба з власними слабкостями, поганими звичками.
Пізнай себе, дай собі об'єктивну оцінку, визнай програму дій самовиховання і ти зростатимеш людиною серед людей.
1. Мої чесноти.
2. Мої недоліки.
3. Що мені не подобається в людях.
4. Яким би я хотів бути?
5. На кого хочу бути схожим?
6. Що для цього треба? (Читати відповідну літературу, тренування, серйозне навчання, фізична праця,гурткова робота тощо).
7. Яке громадське доручення допоможе в цьому?
8. Які вимоги ставлять до мене батьки, вчителі? Чи замислювався я над цим? Чи потрібно прислухатися?
9. Що мені дасть чіткий розпорядок дня? Чи дотримуватися його? Чи не марную даремно час?
10. У кого я просив би поради? До кого прислухався?
11. Моє самозаохочення. Завдання на тиждень, місяць, навчальну чверть, рік.
12. Я переможу! Я переміг!
Виходячи з цього, бажано проводити з вихованцями бесіду, диспути, читання типу: «Як виховувати в собі силу волі, дисциплінованість?», «Чи вмію я вчитися?», «Що значить бути сучасним?».

АНКЕТА-ТЕСТ
ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ДРУЖИТИ?
Трапляється так, що знайомих — безліч, а друга немає. У наш час
стандартизації та автоматизації ми часто не знаємо навіть своїх сусідів. Спілкування перетворилося на науку про комунікації, цьому навчають на численних курсах. А ви вмієте дружити? Дайте відповіді на запитання, підсумуйте кількість балів і дізнаєтесь об'єктивну думку, звичайно ж, за умови, якщо будете щирими.
1. Як часто вам хочеться, аби люди були до вас приязними?
Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.
2. Чи ви намагаєтесь досягти дружби?
Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.
3. Чи ви намагаєтесь зрозуміти почуття інших людей?
Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.
4. З якою кількістю людей ви тримаєтесь відчужено?
З дуже багатьма — 1; із багатьма — 2; із деякими — 3; із небагатьма — 4; із дуже небагатьма — 5.
5. Чи часто ви зустрічаєте людей, які б хотіли вас бачити своїм другом?
Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.
6. Чи подобається вам, коли люди демонструють свою симпатію?
Дуже подобається — 5; подобається — 4; інколи — 3; не подобається — 2; зовсім не подобається — 1.
7. Чи багато знайдеться людей, яких би ви хотіли мати за друзів?
Дуже багато — 5; багато — 4; деякі — 3; мало — 2; дуже мало — 1.
8. Чи багато людей вас розуміють?
Дуже багато — 5; багато — 4; деякі — 3; мало — 2; дуже мало — 1.
9. Зі скількома людьми ви намагаєтесь стати друзями?
З дуже багатьма — 1; із багатьма — 2; із деякими — 3; із небагатьма — 4; із дуже небагатьма — 5.
10. Чи багато людей ображаються на вас?
Дуже багато — 5; багато — 4; деякі — 3; мало — 2; дуже мало — 1.

Тепер підрахуйте бали.
40 і більше балів. Ви готові розкрити обійми назустріч близьким і не дуже близьким людям, щиро перейнявшись їхніми проблемами. І вони відповідають вам взаємністю. Ваше життя багате на розкіш людського спілкування.
21 — 39 балів. У вас удосталь близьких друзів, аби не почуватися самотнім. Та в більшості контактів ви твердо дотримуєтеся дистанції.
20 і менше балів. Ви дуже замкнуті. Можливо, це інколи й необхідно, але частіше ви позбавляєте себе та своїх близьких душевного тепла. Що вас примушує так поводитися? Давня образа? Може, звичайні душевні лінощі?

АЗБУКА МОРАЛЬНИХ ЗАПОВІДЕЙ
(Складено на основі книги В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину»)

— Б —
Батьківщина — твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд.Є в нас своє лихо і горе. Говорячи про них, пам'ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому... Говорити про недоліки — для цього великого розуму не треба. Зневажай демагогію і балаканину. Думай і роби все для того, щоб перемогли добро і справедливість... Батько — найрідніший, найдорожча для тебе людина, в образі якої втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях — від народження до смерті... Бути гідним свого батька — твоя особиста честь. Будьте добрими дітьми своїх батьків. Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти — говорить українська народна мудрість. Старість невідворотна, смерть — невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від твоїх батьків, а й від вас самих — дітей. Бути справжньою людиною — це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людин, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі. Бережи та шануй пам'ять про померлих. У кого немає в душі минулого, в того не може бути й майбутнього. «Кожна людина — це неповторний світ. Під кожним нагробком — світова історія» (Г. Гейне).
— Г —
Гідність — мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури...
— Д —
Дідусеві й бабусі — почесне місце в домі. Якщо вирішується якась нелегка і непроста справа — перше слово нехай належить дідусеві й бабусі. Не соромся і не бійся поділитися з ними своїми радощами або горем, вони вміють освітлювати людську радість мудрістю життя, і радість зробить тебе подвійно щасливим...
— Ж —
Жіночність — це найвищий вияв людської краси. В цій красі — народження нового життя, цвітіння розвитку. Носій і творець життя — жінка — найглибше втілює високоморальне ставлення до майбутнього людства. Поважати жінку — означає поважати життя. Знання — неоціненне багатство, якого маєш ти набути в роки дитинства, отроцтва, ранньої юності. Те, чого ти не здобув у юні роки, ніколи не здобудеш потім. Твій обов'язок — учитися в повну міру своїх сил.
— І —
І ще є одне духовне начало в нашій людській любові. Це — наша потреба в людині. Не можна жити без почуття й усвідомлення того, що ти комусь потрібен, що хтось бачить увесь сенс свого життя лише тому, що є на світі ти.
— К —
Краса — могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осягає світ... Я б назвав красу гімнастикою душі — вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття, переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш себе.
— Л —
Любов до людей — це твоя моральна серцевина. Любов — могутня вихователька. Вона робить людину чистішою, чеснішою, щирішою, вимогливішою і суворішою в додержанні основ життя... Людина залишає себе насамперед у людині. У цьому наше безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс життя. Якщо ти хочеш залишитися в серці людському — виховай своїх дітей. Виховання людини — найважливіший громадський обов'язок.
— М —
Мати творить твою неповторну особистість — ось у чому сенс, мистецтво і майстерність того, що ми називаєм народженням. Берегти матір — означає турбуватися про чисте джерело, із якого ти пив від часу свого першого дихання і будеш пити до останньої хвилини свого життя. Мужність — це справжня краса духу й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю, сильною і ласкавою.
— Н —
Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини.
— О —
Опановуй головне в духовній культурі — культуру людських відносин: умій розрізняти в людині світле і темне. Те, що ми називаємо повагою до людини, — це віра в добре начало в ній.
— П —
Праця - це не тільки лопата й плуг, а й думка. Дуже важливо, щоб наші вихованці переконалися на власному досвіді, що думка — це нелегка праця, і саме її складність, трудність і дає людині велику радість. Рід людський складається з поколінь, — це велика мудрість нашого буття... Повага, шанування старших поколінь — закон нашого життя. Поважати старших треба тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.
— С —
Скромність — це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі та характеру. Бути скромним — означає ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді вільне і щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини. Совість живе в людському житті лише на поживному ґрунті совісності, сорому; совість — це знання, багато разів помножене на переживання, почування, а похідними цієї дії є сором, відповідальність і обов'язок, повинність. Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів. Соромся слабовілля, безпринциповості, «безхребетності». Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому «моя хата з краю». Соромся байдужого ставлення до життя, виконання обов'язку. Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, у своїх почуттях треба бути вірним і зобов'язаним. Соромся безкультурності. Невігластво розуму і почуттів збіднюють людину, роблять її примітивною.
— T —
Терпимість і непримиренність — дуже важливі елементи духовної культури, які тобі треба опанувати для того, щоб орієнтуватись у безмежно складному світі людських пристрастей і характерів.
— У—
Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Умій бути вдячним. Почув похвалу — дякуй і радій, що ти рухаєшся в напрямку людської досконалості. Почув докір, осуд — дякуй за те, що тебе вчать жити. Умій правильно бачити навколо себе щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й потворну убогість Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій побачити ту безмежно дорогу людську цінність, де від золотої купи залишилося кілька зернинок, від яскравого і гарячого багаття — кілька жаринок, від багатого плодозбору — кілька яблук. Умій бути скромним, оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості, надокучливості. Учитель творить людину. Ці мудрі й вагомі слова можна сказати тільки про матір і батька. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив.
— Ш —
Школа — це духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє, школярі — це не просто діти, які зібралися в одному місці. Вони являють собою дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами.
— Ю —
Юнаки і дівчата, ви повинні знати історію свого народу, у ваші душі мають увійти кращі народні традиції, стати для вас святим законом. — Я — Якщо ти робитимеш тільки те, що хочеться, якщо активність твоя спонукатиметься тільки передчуттям задоволення — в житті у тебе нічого не буде дорогого і святого, душа твоя не осягне, що таке любов, відданість, бажання твої будуть низькими і убогими, а життя без благородних людських бажань — порожнім і нудним.

Дружба — це школа виховання благородних почуттів

ЗАКОНИ ДРУЖБИ:

1. Не залишай друга в біді. Бути вірним дружбі —означає ділити з другом не тільки радість, а й горе.
 2. Тобі не байдуже, який твій друг. Дружба — це моральне збагачення людини. Знайшовши надійного друга, ти помножуєш свої сили, стаєш морально чистішим, багатшим, красивішим.
 3. Дружба — це насамперед віра в людину, вимогливість до неї і повинність.
 4. Дружба і егоїзм — непримиренні й несумісні.
 5. Дружба вчить любити віддано й стійко, бути непримиренними. Дружбу я назвав би вершиною, з якої перед людиною відкривається найдрібніші деталі доблесті та раси, вульгарності й потворності.
 6. Дружба випробовується в біді й небезпеці.
 7. Умій жити так, щоб тебе з другом об'єднувала єдність духу, ідеалів... Нехай дружба буде для тебе яскравим світлом, що осягає мету життя.
 8. Юність без вірної, відданої дружби — убога і порожня. Не вміючи дружити, ти обкрадаєш себе.
 9. Дружба виховує відданість високому, ідеальному, тому що в дружбі більше віддають ніж беруть — найбагатшим стає найщедріший.
 10. В дружбі ти проходиш справжню школу безкорисливості. Дружба дає незрівнянну радість від того, що ти віддав. Дружба, по суті, відкриває нам справжній сенс життя.
 11. Друг — якщо це тільки справжня дружба -— стає частинкою тебе самого. Якщо ти бачиш у другові щось погане, не гідне вашої однодумності, вашого прагнення до ідеального, скажи йому відверто про це. Ти повинен бути найсправедливішим, наймужнішим і найсуворішим суддею свого друга. Взаємна відповідальність, яка осгає нашу дружбу, — найважливіше джерело вірності, відданості.
 12. Без відданої, вірної, вимогливої дружби неможливий колектив.
 13. Бути вимогливими у дружбі — означає мати мужність розірвати її, якщо друг зраджує те, в ім'я чого склалася дружба.
 14. Із цеглинок міцної, ідейно багатої дружби будується те, що я назвав би моральною силою колективу.

ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ МУЖНОСТІ

1. Умій пробудити в собі гнів, злість на себе, якщо тобі чогось не хочеться. Не хочеться — це небезпеч ний ворог справжнього людського буття. З «не хочеться», якщо воно вийшло переможцем над «треба»,починаються нікчемність і безвілля.
 2. Пробуди в собі почуття настороженості, якщо тобі щось здається неможливим, нездійсненним, нездоланним. Збери всі сили свого духу, щоб неможливе стало можливим.
 3. Активна ненависть до негідного — подвиг духу.
 4. Умій владарювати духом, волею над слабостями свого тіла. Сила людської волі безмежна. Занепад духу в тяжкій життєвій ситуації — це твоя поразка, загибель.
 5. Гідність мужчини — це заявити про свій біль.
 6. Біль, страждання, недуга, якими б сильними і невідступними вони не були, не повинні стати сильні шими за твою волю.
 7. Найбільша перемога — це перемога над самим собою.
 8. Якщо ти вмієш тільки підкорятися волі інших — ти виростеш «тінню» людини. Справжня людина вміє наказувати собі. Це і є вміння жити.
 9. Ти станеш справжньою людиною тільки тоді, коли зрозумієш, що таке «важко».
 10. Не йди легким шляхом. Іди найважчим! Подолання труднощів підносить людину.
 11. Постав над собою хоч сто вчителів — вони бууть безсилі, якщо ти сам не зможеш примусити себе й вимагати від себе.

ДЕСЯТЬ НЕГІДНИХ РЕЧЕЙ

1. Негідно будувати своє благополуччя, радощі, втіхи, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини.
 2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, задерев'яніння серця — одна з найогидніших вад.
 3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.
 4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою. Хоробрість, відвага — джерело мужності.
 5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу.
 6. Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство і мужність, а мовчання — легкодухість, підлість. 
7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, а й не мати власного погляду, втратити своє обличчя.
 8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійсненні обіцянки. Негідною є надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини.

·  Пам'ятай, що ти особистість, що твій товариш - особистість теж.
·  Поважай себе, якщо хочеш, щоб тебе поважали інші.
·  Вмій пишатися успіхами інших і щиро за них радіти.
·  Взаєморозуміння - прямий шлях до успіху в роботі.
·  Пам'ятай, від тебе залежить успіх загальної праці.
·  Ти маєш право виражати своє відношення до того, що і як ми вивчаємо.
·  Допомагати один одному у труднощах та невдачах.
·  Пам'ятай, що існує компроміс.
·  Не забувай подякувати тим, хто тобі допоміг.
·  Твій успіх - частинка спільного успіху.

Десять "не можна" В.Сухомлинського

1. Наодинці з собою робити все не так, як ти робив би на очах у людей.
2. Лінуватися, бути ледарем, неробою, дармоїдом.
3. Видавати за доблесть і заслугу те, що є твоїм обов'язком.
4. Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив працею.
5. Бути жадібним, корисливим, негостинним.
6. Гребувати простою працею своїх батьків.
7. Глумитися зі старості.
8. Лицемірити, говорити не те, що думаєш, відчуваєш.
9. Запобігати перед тим, хто сильніший тебе.
10. Давати "порожні" обіцянки, не дотримуватися слова.

"Дев'ять негідних речей" В.Сухомлинського


1. Нашіптувати, доносити на товариша.
2. Бути легкодухим. Уникати відповідальності за свій учинок.
3. Байдуже проходити повз чужу біду, горе, відчай, посилаючись на свою слабкість.
4. Використовувати свою силу й фізичну перевагу на зло.
5. Мовчати, коли треба говорити, і говорити, коли треба мовчати. Базікати.
6. Відступати перед небезпекою, щоб зберегти спокій, добробут.
7. Добиватися для себе полегшення за рахунок товариша.
8. Не слухати батьків, обманювати їх.
9. Глузувати з калік. Кривдити дівчинку, дівчину, жінку. Не любити і кривдити тварин.

ІМІДЖ УЧНЯ 
Імідж учня визначає його зовнішній вигляд.
У нього входять постава, хода, культура мови, ввічливість, пунктуальність.
Учні, одягнені охайно, завжди викликають приязнь до себе в оточуючих.
Зім’ятий костюм, брудні черевики, несвіжа сорочка роблять враження байдужості до оточуючих і невимогливості до себе.
Неприємне враження створюють брудна носова хустинка, готовий відірватися ґудзик піджака.
До свого одягу треба ставитися з повагою.
Найкращим одягом для учня є шкільна форма.
Особливої уваги заслуговує така деталь, як краватка.
Вибір краватки багато в чому залежить від кольору і фактури тканини костюма.
Строкаті сорочки або сорочки в клітинку носять із гладкою однотонною краваткою.
Краватка може бути в тон костюма, але обов’язково небагато світлішою або темнішою від нього.
До вовняних сорочок, а також до спортивних речей краватка не потрібна.
При користуванні парфумами важливо не перестаратися і враховувати, що запах «жіночих парфумів» не повинний відчуватися на відстані більшій за 45 см. 
Запах чоловічого одеколону — у межах 15 см.
Для молодої дівчини підходять легкі, ніжні аромати.
Хлопцям доречно використовувати в будь-яку пору року туалетну воду. 
Біжутерії на учениці не повинно бути багато навіть під час урочистостей, свят.
Велика кількість дрібничок справляє неприємне враження, говорить про поганий смак, не узгоджується з іміджем учениці.
Прикраси не повинні бриньчати, сковувати рухи, заважати навчанню. 
Не рекомендується одночасно носити прикраси з різних матеріалів або витримані в різних стилях, наприклад, срібний ланцюжок і вироби із пластмаси. 
Дорогі ювелірні прикраси не слід носити в школу — досить декількох предметів біжутерії.
Учневі як прикрасу можна рекомендувати зажим для краватки, можливі запонки для сорочки.
З манжетами вони повинні трохи виглядати з-під піджака.
Вміння красиво стояти, сидіти, рухатися завжди було невід’ємною частиною гарних манер.
Найкращий одяг сидить некрасиво на людині з неправильною поставою.
Умінню легко і граціозно рухатися, рівно стояти в невимушеній позі, не втрачаючи рівноваги, потрібно вчитися.
Насамперед треба бути в гарній фізичній формі. 
Якщо у вас немає можливості займатися спортом, то ранкова зарядка і холодний душ повинні стати вашим щоденним ритуалом.
Основними вимогами до ходи є прямий хребет, розгорнуті плечі, злегка випнуті груди, втягнений живіт.
Руки повинні рухатися гармонійно і природно, а крок має бути середнього розміру.
Усе вищесказане входить у фізичну і побутову культуру людини.
Важливу роль відіграють правильна постава і відсутність занадто енергійних жестикуляцій руками.
Правильна постава — це підтягнутий живіт, прямі плечі, відсутність скутості у м’язах.
Не можна тулитися до стінки, спиратися на спинку стільця, засовувати руки в кишені, перебирати в руках якийсь предмет.
Зовсім непристойно хватати співрозмовника за ґудзик чи лацкани піджака, бити по плечу чи штовхати ліктем у бік.
У манері сидіти виявляється культура людини.
Учні не повинні лягати на парту, а дівчатка — намагатися примоститися на самому краєчку сидіння.
Некрасивою вважається поза, коли коліна широко розставлені, а ступні ніг при цьому повернені носками всередину.
Особливо неприйнятною вона є для дівчат.
Сидіти за партою потрібно таким чином, щоб запобігти розвиток сколіозу хребта.

Культура поводження в школі визначається правилами внутрішнього
розпорядку навчального закладу і загальним рівнем культури людини.
При вході в школу обов’язково треба зняти верхній одяг і здати його в гардероб.
Вхід у клас після дзвоника забороняється до перерви.
При вході вчителя в клас учні повинні встати.
Учні зобов’язані дбайливо й акуратно ставитися до суспільної власності. 
З метою захисту здоров’я дітей і молоді забороняється куріння в приміщеннях і на територіях навчальних закладів усіх типів і форм власності.
Керівникам навчальних закладів слід активізувати роботу серед дітей, молоді і педагогічних працівників із метою пропаганди здорового способу життя.
На території школи не можна смітити.
Якщо, ввійшовши в клас, бачимо розкидані папірці, обгортки від цукерок,

лушпиння від насіння, відразу зрозуміло, що тут були люди з низькою культурою поведінки, вони виявили неповагу до тих, хто буде працювати в цьому класі після них, а також до технічного персоналу навчального закладу. 
При зустрічі у дверях треба дотримуватися таких правил: 
— учень дає дорогу вчителеві;
—молодший за віком — старшому; 
— чоловік завжди дає дорогу жінці.
Іноді на стінах, у туалетних кімнатах, на кришках столів і парт можна бачити різні написи і непристойні малюнки. 
У цьому виявляється акт вандалізму, низької культури і неповага до людей, які створювали ці цінності, працюють або навчаються у цьому закладі.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У РОДИНІ 

У родині виконання основних вимог ввічливості є обов’язковим.
Слова «дякую», «пробач», «будь ласка» у сімейному житті абсолютно необхідні.
У звертанні велику роль відіграє інтонація. Бажано, щоб звертання звучало тепло і з повагою, а не у формі категоричного наказу.
Для всіх членів родини є обов’язковими чистота й охайність одягу.
Особиста гігієна є важливим атрибутом не тільки уваги до себе, але й поваги до оточуючих.
Збереження чистоти і порядку в будинку не може лежати на плечах однієї господині, це справа всіх домашніх.
Кожний член родини повинен мати свої обов’язки і пам’ятати про них.
У дні сімейних свят потрібно поздоровити рідних і близьких, приділити їм увагу, подарувати недорогі подарунки, квіти.
Учні повинні відвідати з нагоди свята членів родини старшого покоління, якщо вони живуть окремо. Тим, хто живе в іншому населеному пункті, висилають письмові вітання або вітають телефоном. 
Молодшим і родичам можна висилати листівки, старшим — вітання в конверті.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВИСТАВЦІ, В МУЗЕЇ, В БІБЛІОТЕЦІ
У багатьох музеях і виставкових залах є правила внутрішнього
розпорядку.
Про них попереджають екскурсоводи. Наприклад, забороняється фотографувати експозицію, пропонується одягти спеціальне взуття поверх свого тощо. 
Розглядаючи експозицію виставкової зали, не стають перед іншими відвідувачами або близько до творів мистецтва.
Тримають себе так, щоб своєю присутністю не турбувати оточуючих: ходять залами тихо, не говорять голосно, не сміються. 
До експонатів руками не доторкуються. Відвідувачі, слідуючи за екскурсоводом, слухають його пояснення навіть у тому випадку, коли вони здаються нецікавими.
Якщо є питання, то їх задають під час паузи. Майте на увазі, що, критикуючи мистецтво, потрібно бути обережним.
Якщо перед очима художній твір, думка і краса якого вам особисто незрозумілі, про нього не судять за першим враженням, утримуються від зневажливого ставлення до художника і його твору.
Непристойно жувати гумку, їсти морозиво, розмовляти з іншими членами групи. Вихована людина завжди витримана і свій захват чи незгоду виявляє спокійно, без зайвого шуму.

Бібліотечні правила хорошого тону мають вікові традиції. У читальному залі бібліотеки слід дотримуватися тиші, щоб не заважати іншим. 
Користуючись книгою, не забувають, що з нею потрібно поводитися дбайливо.
її беруть ретельно вимитими руками, тому що навіть зовні чисті руки залишають на книзі сліди поту.
Перегортаючи книгу, не слинять пальці і не загинають куточки сторінок. Сторінку книги беруть обережно, за середину або верх і перегортають.
Обкладинку книги, брошури не перегинають назад, тому що це псує палітурку. Для помітки місця, де закінчили читати, використовують закладку.
Якщо хочуть записати що-небудь важливе, роблять це в блокноті, а не на сторінках видання. Книгу, взяту в абонементі додому, слід повертати в зазначений термін.
1.Заходячи в бібліотеку, треба привітатись з бібліотекарем.

2. Коли просиш у бібліотекаря якусь книжку або допомогу в пошуку книжки, не забувай про "будь ласка" та "дякую".

3. До бібліотекаря звертайся на ім'я по-батькові. Як правило, у бібліотекаря є бейдж, на якому написана ця інформація.

4. Якщо книжку тобі видали в читальному залі - тихо сядь за вільний стіл. Читай книжку не вголос. Не висловлюй своє захоплення або незадоволення вголос. Пам'ятай, що поруч є й інші читачі - їм твої репліки будуть заважати.

5. Коли ти вже йдеш з бібліотеки, не забудь сказати "дякую" та "до побачення".

ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА 
Головними вимогами до телефонного спілкування є стислість і змістовність розмови.
Коли телефонують вам, знімати трубку найкраще після другого дзвінка. Варто відмовитися від нейтральних відповідей «Так», «Алло», оскільки вони не несуть інформації.
Потрібно завжди привітатися і назвати себе. 
Якщо дзвінок лунає, коли ви з кимось розмовляєте, попросіть у нього вибачення і зніміть трубку. Переривати бесіду телефонною розмовою неввічливо.
Під час телефонної розмови не можна що-небудь жувати чи пити. Не слід телефонувати після десяти годин вечора. 
При спілкуванні телефоном стежте за інтонацією, вимовою, голосом, точніше підбирайте слова. Будьте лаконічні, ввічливі і доброзичливі. 
Якщо телефонуєте ви, потрібно, знявши трубку, привітатися і представитися. Якщо ви телефонуєте другу, а до телефону підходить хтось інший, варто сказати: «Доброго дня. Вибачите, що потурбував. Це Володимир. Можна запросити до телефону Юрка?» 
При телефонній розмові ніколи не потрібно запитувати: «А хто це говорить?», «А хто його питає?», «Навіщо він вам потрібний?».
Людина, яка хоче представитися і сказати, з якого питання вона телефонує, сама все скаже.
Якщо під час телефонної розмови на лінії відбувся збій і розмова
перервалася, то передзвонює той, хто тільки що телефонував.
Після закінчення телефонної розмови першим кладе трубку той, хто телефонував. Чоловік, який телефонує жінці, очікує, доки жінка покладе слухавку. 
Якщо співрозмовник надміру балакучий, потрібно сказати делікатно: «Я хотів би з вами поговорити довше, але, на жаль, у мене зараз термінова справа». 
Особливу увагу варто приділити етикету розмови мобільним телефоном.
Обов’язково варто враховувати навколишнє оточення і керуватися здоровим глуздом: у транспорті, в магазині, кафе тощо варто пам’ятати, що поряд можуть знаходитися люди, у яких свої проблеми, інтереси, думки, і своєю розмовою ви можете дратувати, відволікати їх. Навряд у кого-небудь виникне бажання слухати ваші розмови за обідом, під час перегляду фільму або спектаклю: місця відпочинку людей і громадські місця ие можна перетворювати на комунальну квартиру.
Під час уроків необхідно відключити мобільний телефон.

Як себе поводити в транспорті?

1.Якщо ви хочете скористатись громадським транспортом, не кидайтесь разом з натовпом до входу, не розштовхуйте людей, а краще допоможіть увійти і сісти будь-якій немолодій людині, чи жінці з дитиною, чи дівчині. Зайшовши, поводьте себе спокійно, не наступайте на чужі ноги і не працюйте ліктями. 

2. Якщо ви зайняли вільне сидяче місце, не робіть вигляду, наче вас відволікає пейзаж за вікном, газета чи книга, ніби тому ви не помічаєте біля себе похилого віку жінку, це стосується як хлопців, так і дівчат. 


3. Якщо при вході в будь-який громадський транспорт хлопець пропускає дівчину вперед, то при виході він виходить першим і зупиняється, готовий допомогти їй, а якщо потрібно - подає руку. Так хлопець робить по відношенню до жінок усіх вікових категорій, а також по відношенню до літніх (хворих) чоловіків і дідусів. 

В громадському транспорті не можна: 

- грати на музичних інструментах чи включати голосно магнітофон; 
- їсти, особливо морозиво, бо можна випадково забруднити кого-небудь чи себе самого; 
- розгортати широко газету, заважаючи пасажирам; 
- читати що-небудь через чуже плече; 
- викидати сміття через вікно; 
- займатись зачіскою і взагалі будь-яким туалетом; 
- їздити в брудному одязі тощо. 
При задушливій обстановці у вагоні транспорту треба спитати дозволу у тих, хто поруч стоїть або сидить : "Чи не зашкодить вам, якщо я відкрию вікно?" 

Розмови в громадському транспорті. 
Було б непогано, якби ви під час поїздки не забували, що навколо стоять і сидять пасажири, які мимоволі слухають , про що ви розповідаєте приятелю. Тому це не місце для душевних розмов. Тримайте свої секрети при собі, розкажете їх в іншому місці. Не говоріть про когось, називаючи ім'я та прізвище. І ні в якому разі не говоріть голосно.

Як себе поводити в театрі та в кінотеатрі?

Театральні спектаклі починаються в точно призначений час, і тому треба вчасно приходити і займати місця, особливо якщо вистава урочиста. Що робити театралові, який спізнився, а квиток у нього, скажімо, в ложу?

Якщо спізнився чоловік, то йому варто стоячи почекати антракту. Якщо є вільне місце в задньому ряді, він може, звичайно, тихенько сісти, не турбуючи сусідів. Якщо з запізненням приходить жінка, чоловікові, який сидить ближче всього до дверей, варто поступитися їй місцем чи запропонувати краще. Якщо цього не можна зробити безшумно, не турбуючи інших, то варто почекати антракту. 

Щоб краще бачити з далеких місць сцену й артистів, беруть театральний бінокль, але він не повинен служити для того, щоб розглядати публіку. На концерт бінокль не беруть. 

У знак схвалення артистам аплодують. Після закінчення дії чи музичного
твору ви можети виражати своє замилування оплесками. Незадоволення грою артистів чи змістом п'єси не виявляйте свистом, тупанням чи голосними зауваженнями під час виконання. Досить мовчати і не аплодувати - це покаже, що ви незадоволені. 

Не йдіть з театру до кінця вистави, не кидайтесь до дверей відразу після, як опустилась завіса. Артисти, як правило, виходять ще на авансцену прощатися з публікою, що, аплодуючи, віддячує їм за гру. 

Перед входом у глядацький зал відвідувачі здають у гардероб пальта й капелюхи. Після закінчення вистави слід почекати своєї черги та не штовхатися. 

У кіно 
Під час відвідування кінотеатру дотримуйтеся тих же правил, що й при відвідуванні театру. Аплодувати чи якось інакше виражати задоволення грою акторів, яких ви бачите на екрані, у кіно не прийнято. Виняток робиться тільки під час урочистого перегляду кінокартин, коли присутні самі артисти. Тоді ваші оплески будуть вираженням подяки артистам за їхню гру, режисерові - за постановку. 

Не діліться своїми враженнями під час показу фільму, розповідайте про них по дорозі додому. Не шарудіть попірцями, розгортаючи цукерки, - людей, які сидять поруч, це буде дратувати. 

Поводитись треба так, щоб усі мали можливість уважно переглянути фільм.



Як себе поводити в храмі?
В Україні ви можете потрапити до одного з чотирьох храмів: православного, католицького, мусульманського чи іудейського (синагоги).
Поговоримо з вами як же слід поводитись в православному храмі.
- Одяг повинен прикривати більшу частину тіла. В брючних костюмах дівчатам дозволяють заходити не в усі храми. Це залежить від того, наскільки сувора дисципліна в певному храмі.
- За традицією чоловіки в храмі ходять з непокритою головою, а жінки обов'язково покривають голову хустиною.
- Дівчатам слід пам'ятати, що до церкви ходять без косметики. Якщо у вас на губах помада , ані причащатися, ані прикладатися до ікон не можна.
- Не можна приходити до церкви з символікою інших релігій.
- Входячи до храму, слід перехреститися з поклоном тричі.
- Увійшовши до церкви, ви потрапляєте у притвор. Далі йде територія храму. Прямо перед вами, від підлоги до стелі розташований іконостас, який відділяє вівтар від храму. До вівтаря ведуть троє врат - царські, південні і північні. Слід пам'ятати , що жінкам незалежно від віку, вхід до вівтаря заборонено.
- Буде добре, якщо ви ще до приходу до церкви розпитаєте дорослих (або прочитаєте самі) про те, що означають богослужіння. Деякі слова можуть бути незрозумілими для вас, але під час служби не можна звертатися до людей із проханням пояснити, про що йдеться. Вони зайняті молитвою, і відволікати їх не годиться.
- Так само не варто, зустрівши у храмі знайомого, починати з ним розмову, навіть пошепки. Ви встигнете поговорити, коли вийдете на вулицю
- У давнину чоловіки стояли з правого боку церкви, а жінки - з лівого. Зараз цього правила суворо не дотримуються винятком є монастирські церкви.
- Під час богослужіння не ходять, якщо це не передбачено ходом служби.
- Свічки краще ставити до служби або після неї. В усякому разі, свічки не можна ставити під час читання Євангелія та літургії вірних. Якщо в храмі багато людей, краще не продиратися крізь натовп, а попросити передати свічку і поставити перед певною іконою.
- Під час богослужіння віруючі кладуть поклони. Існують великі й малі поклони. При малому поклоні треба нахилити голову так, щоб рукою можна було дістати до землі, при великому ж - слід стати на обидва коліна і головою доторкнутися до землі. Коли священнослужитель осіняє присутніх у церкві хрестом, Євангелієм, Чашею чи святою іконою, необхідно, схиливши голову, перехреститися. Схиляти голову треба також:

  під час читання святого Євангелія;
  коли священнослужитель призиває до цього: "Глави ваші Господові схилите";
  коли він робить кадіння чи благословляє.
- Якщо ви хочете прикластися до ікони, пам'ятайте: це робити не кваплячись, двічі вклонившись перед цілуванням і один раз - після цілування образа. Віруючі прикладаються до ніг або рук Спасителя, Божої Матері або святих. Неприпустимо цілувати ікони в німб або в обличчя.
- Якщо ви зайшли під час богослужіння, то виходити треба після того, як священнослужитель прочитає особливу молитву
- відпуст. Якщо ж вам край необхідно піти, зробіть це так, щоб не заважати іншим.











Немає коментарів:

Дописати коментар