Хрещення Господнє

19 січня українці святкують третє і завершальне свято різдвяного циклу. Воно називається Водохреща, Хрещення Господнє або Йордан. У цей день прийнято пірнати у ополонки та запасатися освяченою водою, за якою ходять на річку або до джерел. Така вода володіє цілющою силою.

Історія свята

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Коли вийшов на берег з небес, почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм сином, і на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята - Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба.

Хрещенська вода і її властивості

Опівночі перед Хрещенням набрана з річки вода вважається цілющою; вона зберігалася за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ще за тиждень до Хрещенням прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою та обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували - теж з льоду престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок - "царські врата".

Вранці в церкві відбувається богослужіння. Після нього весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає "Глас Господній...", за хором йде священик, а за священиком - народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик для води.

На річці, біля хреста, вся процесія зупиняється і стає на льоду великим кольоровим колом. Після недовгої відправи священик тричі занурює в ополонку хрест і читає молитву.

Коли воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають її в свої посудини. З найдавніших часів християнська церква вважає освячену йорданську воду святою. Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також збризкують будинок, щоб його обходило всяке нещастя. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих, ніж свята вода.

У день Хрещення віряни можуть скупатися в ополонці, щоб вилікуватися від недуг. Традиція купання на Водохреща є у всіх християнських країнах. Після того, як батюшка освятить воду в ополонці, охочі занурюються з головою три рази, хрестячись і промовляючи молитву. Суть обряду полягає в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Він винятково добровільний, оскільки ніхто не зобов'язаний пірнати в холодну воду.

Повір'я і традиції

Після освячення всі люди повертаються додому. Батько бере з-за образу Божої Матері жмут сухих волошок, мочить їх у свяченій воді і кропить усе в оселі; потім бере крейду і креслить хрести на образах, дверях та шафах. Після цього сім'я сідала за стіл, але перед їжею пили святу воду, бо вважається, що освячена на Водохреща вода має вживатися натщесерце, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

Після обіду дівчата бігають до річки вмиватися в "йорданській воді" - "щоб були рожеві лиця". На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки, "щоб ся вмила і красна була".

У місцевостях уздовж Дніпра було колись чимало вірувань та прикмет, пов'язаних з "Йорданню". Так, коли процесія йшла на річку, то "знаючі" люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці - нещасливий рік для дітей, граки - для молодих людей, а якщо пролетять гуси, то старі люди в цьому році будуть дуже хворіти, а то й помирати.

Попіл після Різдвяних свят не можна зберігати - ні в хаті, ні на подвір'ї, тому що "буде пожежа"; ввечері на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.

Наші предки вірили, що коли священик занурює хрест у воду, всі чорти і всяка нечиста сила вистрибують з річки та залишаються на землі до тих пір, поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею пірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. Тому побожні люди похилого віку раніше не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Хрещення - "щоб більше вимерло нечистої сили від хрещенських морозів".

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і розваг. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї ходили один до одного в гості.

Кілька народних прикмет на Водохреща

    ·        Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре;    

         якщо ж тільки на сході - добре вродить                жито,  на  півдні  -  просо,  на          

         півночі - гречка.

·        Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

·        На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

·        Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.

·        Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

·        Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

·        Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

·        Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

·        Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

·        Йде лапатий сніг - на врожай.

·        Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

·        На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

·        Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.