Масляна

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який кожен справжній українець встигає з’їсти таку кількість смачних млинців, що вистачить на весь рік. А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам?

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2017 році масничний тиждень розпочнеться 20 лютого і триватиме до 26 лютого. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Традиційна страва Масляної 

Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".

Традиції

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.

Тиждень Масляної традиційно поділяють на дві частини – вузьку (з понеділка по середу) і широку (з четверга до неділі) Масляну.

Понеділок — зустріч

Масляна незмінно починається в понеділок, назва якому — зустріч. В цей

день діти споруджували опудало з соломи, шукали йому одяг зі старих ганчірок. Потім дітлахи ходили по всьому місту чи селу з піснями. Їх за це пригощали млинцями. Раніше це було блюдо не для бідних. Перший млинець завжди віддавали убогим, за упокій душ спочилих. До обіду всі діти йшли кататися на санках і наспівувати:

Масляна, Масляна,
Ми тобою хвалимось,
Катаємося На санчатах,
Млинцями об’їдаємося!

У понеділок на санках каталися лише діти, а дорослі приєднувалися до них десь до середини тижня. Існувала також думка, ніби в того, хто далі всіх з’їде з гори, буде рости самий хороший льон.

Вівторок — загравання

Це день, присвячений молодим закоханим. Всі молодята, які нещодавно відгуляли весілля всім селом, повинні були приєднатися до катання на санках з гори. В цей же час продовжували пекти млинці і пригощати гостей, сусідів. Люди відвідували один одного, спілкувалися. Юнаки знайомились з дівчатами, а молоді красуні виглядали майбутніх наречених.

Середа — ласунка

У середу тещі наготавливали млинців і запрошували в гості зятя. Ось звідки взялася прислів’я «до тещі на млинці». Незаміжні і неодружені в цей день приміряли на себе весільні наряди і йшли кататися з гір. А юнаків, які ще не встигли вийти заміж в минулому році, все село подкалывала і придумувала завдання, щоб «спокутувати провину», а хлопці, в свою чергу, відкуповувалися солоденьким: млинцями і цукерками.

Четвер — розгуляй

У четвер на головну площу збиралися всі жителі міста чи села. Не дарма

цей день називають розгулом і широким четвертком. На площі проводилися кулачні бої, будували і завойовували снігові містечка. Люди одягалися, як хотіли. А солом’яне опудало у четвер піднімали на гору і оточували віниками. Там воно повинно було простояти до воскресіння.

П’ятниця — тещині вечірки

Тепер родичі мінялися ролями. Теща йшла в гості, щоб відвідати чоловіка своєї дочки і спробувати млинці, випечені спеціально для неї. Зять обов’язково повинен був самостійно запросити свою родичку напередодні ввечері. А теща відправляла в будинок доньки все необхідне для приготування млинців, наприклад, сковороду, барило масла або мішок борошна. Така традиція — прояв поваги один до одного.

Субота — золовкині посиденьки

Цей день був нелегкий для невісток, адже вони запрошували всю рідню в гості. За звичаєм, пекли млинці різних видів та на різний смак. Нерідко саме в суботу опудало знімали з горба, садили на сани і катали по всьому місту. Потім спалювали і веселилися навколо нього. Влаштовували співи, танці. Багато роблять помилку, думаючи, що спалюють опудало Масляної. Насправді ця солом’яна лялька — символ зими. Спалюючи її, люди прощаються з холодами і взимку, чекають тепла.

Прощена неділя

В кінці тижня всі відчували, що наближається Великий Піст. Саме тому люди просили один в одного прощення, прощали, намагалися позбутися від усього гріховного. В цей день нерідко відвідують кладовища, залишають на могилах родичів млинці.

Розваги

У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.