В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму.
Таку назву празник має тому, що у цей день відбулася стріча Божої Дитини - маленького Ісуса і його Пресвятої Матері з праведним Семеоном.
Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні дитини протягом 40 днів не сміє входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. На ці 40 днів припадав період очищення. Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. І все ж вона у покорі сповняє приписи закону і приносить у жертву дві горлиці, бо 40-го дня відбувався обряд пожертвування Богові і народження хлопчика. За Божим просвіченням Семеон у Дитятку Ісусі пізнав Месію, бере його на руки, прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили обіцяного Спасителя. Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і Богоявління: прославити Богоявління на землі, звеличити Христове Божество та віддати честь Пречистій Діві Марії як Богоматері.
Стрітення в народному календарі
Стрітення - не лише
церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною.
З давніх-давен Стрітення чекали з особливим нетерпінням і урочисто
відзначали, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаєвостей як
церковних, так і побутово-господарських.
Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо
берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, протизлодушний чи
заспокійливий засіб. Дівчата - відданиці на тих свічках часто гадали – щоб “за
полум’ям взнати з якої сторони сватів чекати”. Тією свічкою обкурювали хату
та інші подвірні споруди, щоб оберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а
також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу
оранку, щоб всяка сівбиця рясними сходами проросла”.
Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та
прикмет, відображених у
народних прислів’ях.
Наприклад:
“Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”,
“Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”,
“Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна” .
На Стрітення пильно слідкували за станом погоди.
народних прислів’ях.
Наприклад:
“Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”,
“Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”,
“Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна” .
На Стрітення пильно слідкували за станом погоди.
Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну,
мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова,
коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози...
Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі – ще будуть рясні заметілі.
Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі – ще будуть рясні заметілі.
Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме
зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.
Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею.
Уранці сніг - урожай раннього хліба. Відлига - буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів - весну чекай за сорок днів.
Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею.
Уранці сніг - урожай раннього хліба. Відлига - буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів - весну чекай за сорок днів.
Часопис
«Українські традиції» розповідає нам таке:
«На Стрітення святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли.
Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода.
Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око.
«На Стрітення святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли.
Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода.
Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому
хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака,
примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина
на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар