30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.
І осягнути незбагненну суть
Світобудови прагну заповзято,
Коли мені з полиці дістають
Важкі томи Плутарха і Сократа.
Немов надійний лоцман в морі книг,
Бібліотекар взяв штурвал у руки.
Розкуто мчить моїх фантазій бриг
Крізь холоди занепаду й розлуки.
І поки є ти, сховище книжок,
І поки ти людей рятуєш свято,
Мене не знищить соціальний шок,
Як час не вбив Плутарха і Сократа.
До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»

        

        Шановні бібліотекарі та користувачі бібліотек!

   У цей прекрасний осінній день - 30 вересня, в Україні відзначається наше професійне свято – Всеукраїнський  день бібліотек.

  Прийміть найщиріші вітання з нагоди цього свята. Бажаємо Вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

   Всеукраїнський день бібліотек – свято всіх громадян, рівних у праві користуватися бібліотеками, їх ресурсами та послугами. У цей День ми відзначаємо високу місію Бібліотеки та Бібліотекаря: інформувати та просвіщати, організовувати безперешкодний доступ до інформації та ресурсів для всіх громадян, допомагати і навчати орієнтуватися у потоці інформації, сприяти оволодінню навичками пошуку та використання ресурсів на різних носіях.

Всеукраїнський день бібліотек встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність майбутнього підвищення їх ролі у житті суспільства.

 

Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові і матері їх Софії (мудрості) відзначається це свято. Сама назва - Всеукраїнський свідчить, що це свято не тільки професійне, а загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була у бібліотеці, а для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги нема знань, поступу вперед. 

  

Напередодні свята, для молодших користувачів в районній бібліотеці організовані книжково-ілюстровані виставки:

«Могутнє, віще слово Кобзаря»

«УМІЙКО»

«Дивосвіт рідної природи»

«Банк усіляких цікавинок»

«Барвиста країна – моя Україна»

«Дитина читає – Україна процвітає»

«Книжкова торбина для всієї родини»

«Книжковий Baby-Boom»

«Яскрава палітра ювілярів»

Тут на полицях – книжне слово.

 Багато щирості і сонця,

 А ще – комп’ютерні віконця:

 Знайомі рубрики і сайти,

 Заходьте, думайте,
                                   читайте!

 А ще  - розваги і флеш-моби, -

 Кому що буде до вподоби!

 Цікаві зустрічі й вистави…

 Заходьте швидше – і до справи!                               

Великий Каменяр

Стирає час міста і роки,
Як невгамована ріка,
Але не може стерти кроки
У вічність Велета Франка.

Сьогодні Україна відзначає 160 річницю від дня народження І.Франка,великого письменника, поета, прозаїка, драматурга і перекладача.

У творах геніального Франка поєднались талант поета, белетриста, драматурга, публіциста,критика, етнографа, вченого-дослідника, суспільного діяча.

 Іван франко дуже любив дітей. І тому у його літературній спадщині значне місце посідають твори для дітей і про дітей. 

За словами М.Коцюбинського, він "наче спочиває на дітях од моря сліз і горя, співцем якого він зробився". "Життя, - говорив Франко, - мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце".

З нагоди 160 річчя від дня народження Івана Яковича Франка у нашій книгозбірні оформлено виставку-портрет "Великий Каменяр», на якій представлена література ,як для молодших так і для старших користувачів бібліотеки ; пройшов літературний турнір «У світі Франкової казки».    

Діткам було запропоновано онлайн-мандрівку «Стежками І.Франка», під час якої вони познайомились з біографією письменника, а потім переглянули мультфільм "Лис Микита" - перший український багатосерійний анімаційний серіал знятий після здобуття Україною Незалежності".

Осіннє танго танцює листя

Швидко проминуло літо. Настала пора року, яку в народі називають чарівною, замріяною, золотою. Слухаєш, спостерігаєш природу в перші осінні дні і відчуваєш усю її урочисту красу. У ній ще проглядаються яскраві барви теплого літечка, але вже добре відчутними є перші холодні подихи зими.
    Чому осінь називають золотою? Чому земля – комора природи? Чому птахи восени відлітають у теплі краї? – відповіді на ці та багато інших запитань читачі відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів знайдуть на сторінках книг, представлених на книжково-ілюстративній виставці «Осіннє танго танцює листя».

З 1 Вересня!

Розквітають посмішки навколо,

Радісно луна веселий сміх,

Це моя найкраща в світі школа

Зустрічає школярів усіх.

    Знову ранок першого вересневого дня повниться мелодійними звуками шкільного дзвоника. Знову вулиці міст і сіл розквітають від дитячого щебету та юнацьких посмішок. Це  ми зустрічаємо  День знань- справжнє всенародне свято мудрості, доброти і людяності.

    Усі шляхи цього дня ведуть до школи. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової, осяйної і часто нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень.

   Працівники районної бібліотеки для дітей сердечно вітають учнів, їх батьків, педагогів з нагоди Дня знань, з початком нового навчального року.

Щиро бажаємо всім нашим користувачам міцного здоров’я, миру, злагоди, натхнення і наполегливості у навчанні та самовідданій праці на благо нашої Батьківщини.

                                         Дорогі діти!

Не зупиняйтеся на шляху Знань, він тернистий, але дуже цікавий і по-справжньому нескінченний! Провідником на цьому шляху була і залишається наша бібліотека.

Для вас організовані нові книжкові виставки у відділі обслуговування 5-9класів:

«Напиши мені листа»

«Читай як я, читай краще за мене»

«Україна – країна єдина»

«Світ природи дивний та прекрасний»

«Святкове чаювання»

«Книги-ювіляри»

«Вам тінейджери»

«Сучасна українська книга»

«Читати- це круто!»

«Є право – є надія»

«Тавріє, мій материнський краю!»

«Незгасне світло Кобзаря»

      Читайте, насолоджуйтесь, торуйте шляхи успіхів і перемог.

Ласкаво просимо до бібліотеки!

День Незалежності України

Живи, Україно, славетна земля,

живи, Україно, живи, незалежна

соборна держава, ти наше життя!

І щире бажання, і радість безмежна.    

В історії українського народу є події, які мають надзвичайне значення, вони не втратили своєї актуальності і по сьогоднішній день. Однією з таких подій є здобуття незалежності 1991 року.

День Незале́жності Украї́ни – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії.

24 серпня 1991 року було проголошено незалежність української держави. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка на протязі свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

Одним із перших кроків до незалежності, яка була проголошена 24 серпня 1991 року, можна вважати прийняття Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року.

Декларація хоча і не проголошувала незалежність України, але вона визначала те, що Україна є суверенною національною державою, її суверенітет поширюється на всю територію країни та на всі сфери українського суспільства. Попри те, що хоча й Україна за результатами проголошення декларації про державний суверенітет і залишалася у складі СРСР, цей документ мав дуже велике значення. Його значення полягало насамперед у тому, що він продемонстрував волю українського народу до незалежності, він став поштовхом до запуску процесів, які завершилися 24 серпня 1991 року.

Завершився же процес становлення незалежності України прийняттям Акту про проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року в якому підкреслювалося наступне: "Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла  над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 p.,

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Отже, Україна має величну історію, її минуле, овіяне славою, здобуте кров'ю і потом наших дідів.

Дата 24 серпня пов'язана з прийняттям цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення незалежності України.

Вперше День незалежності України був відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яка дістала назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

Щоб забезпечити суверенне існування України, необхідним було прийняття у 1991-1992 рр. найважливіших законів: «Про державний кордон України», «Про збройні сили України», «Про створення Служби національної безпеки» та ін. Була затверджена державна атрибутика: гімн, герб (тризуб як малий Герб України) та прапор.

З національними святами українського народу –

Ми щиро Вас вітаємо!

Благополуччя, щастя, радості, натхнення,

Добра, здоров’я й злагоди бажаємо.

Нехай ці свята Вам наснаги додають,

В краще майбутнє стежку прокладуть.

Бажаємо, нехай невичерпним буде джерело віри, надії й любові до України!

ЗАПРОШУЄМО ДО БІБЛІОТЕКИ!

МИ ЗАВЖДИ ВАМ РАДІ!!!

День Державного Прапора України

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)