ЗУСТРІЧАЄМО ВЕЛИКДЕНЬ

День Воскресіння Ісуса Христа – Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи на цю пору припадало свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.

Великодню передує сім тижнів Великого посту, коли суворо дотримуються заборони не лише на вживання скоромних страв, але й на всілякі розваги.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим,  або Вербним. У ці дні очищають, прибирають усе в господарстві, в хаті, прикрашають хату,  вивішують найкращі святкові рушники, килими.

Найважливіший день Вербного тижня –четвер. Його називають Страсним, Чистим, або Живним. Ввечері всі дорослі члени сім’ї йдуть до церкви – „на страсть”, щоб почути розповідь про останній день Христового життя на землі, освятити свічку.  Запалену  свічку несуть додому, захищаючи її, щоб не згасла в дорозі. Ця страсна, громична свічка – оберіг від усього лихого.

Час перед Великоднем і саме свято наші предки вважали особливим чарівним часом. Тому,  у Чистий четвер до сходу сонця мама  будить дітей, наливає  у миску непочатої води, вкидає в неї жменю жита, крашанку і по черзі вмиває  менших, а старші вмиваються самі: щоб на життя велося, щоб рум’яними від здоров’я були щоки, щоб цвіла краса на дитячих личках. Кажуть люди, цього дня навіть ворон своїх дітей купає.  В цей же четвер  стрижуть  дітей, перуть білизну, одягаються у все чисте і святкове.

В п’ятницю печуть  паску – головний хліб свята. Форма паски по всій Україні однакова: круглий хліб, спечений з пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром.

Останні передсвяткові клопоти закінчуються  в суботу. В цей  день фарбують крашанки, пишуть писанки,  печуть ковбаси, м’ясо, ціле порося.

Ввечері потроху кожної із святкових страв господиня кладе  в корзину, накриває святковим  рушником – все це несуть  до церкви посвятити ще з вечора, якщо родина йде  на всенощну службу, чи вдосвіта, коли після закінчення заутрення розпочинається освячення пасок.

Дуже красиве видовище, коли з винесеними корогвами, хрестом, іконою Христа, Євангелієм, робить священник обхід довкола церкви. В цей час співає хор: „Христос Воскрес!”, дзвонять дзвони.

З освяченими пасками люди поспішають додому. Сідають за святковий стіл і розговляються. Першою їдять свячену писанку, або крашанку, потім паску, а далі решту страв. І це не  святковий сніданок, а урочиста трапеза – священнодійство.

Всі три дні свята ходять у гості. За народними повір’ями, три дні великодніх свят радіє все на землі і в небесах суще. І є в ці три дні така мить, коли Господь відкриває небо, щоб почути і виконати одне заповітне бажання кожної людини, в якої чисте серце.

Тому до Великодня рекомендувалося помиритися навіть із затятим ворогом, кожному прогнати з серця ненависть, зло, заздрість.

Народні прикмети:

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.

Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.